CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Сам. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а Самуїлова

Розділ 14

1 Одно́го дня сказав Йоната́н, син Саулів, до слуги, свого зброєно́ші: „Ходім, і перейдімо до филистимської зало́ги, що з того бо́ку“. А батькові своєму він цього не розповів.

2 А Саул сидів на кінці згір'я під грана́товим де́ревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.

3 А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілі́я, священика в Шіло́, носив ефо́да. А народ не знав, що пішов Йоната́н.

4 А між тими переходами, що Йоната́н хотів перейти до филистимської залоги, була зубча́ста скеля з цього боку перехо́ду й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я́ одній Боцец, а ім'я другій Сенне.

5 Один зуб — скеля — стовп із пі́вночі, навпроти Міхмашу, а один із пі́вдня, навпроти Ґеви.

6 І сказав Йонатан до слуги, свого зброєно́ші: „Ходім, і перейді́мо до сторо́жі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, — бо Господе́ві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох“.

7 І сказав йому його зброєно́ша: „Роби все, що на серці твоїм! Звертай собі, — ось я з тобою, куди хоче серце твоє“.

8 І сказав Йонатан: „Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.

9 Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми при́йдемо до вас, — то ми станемо на своєму місці, і не піді́ймемося до них.

10 А якщо вони скажуть так: Підіймі́ться до нас, — то піді́ймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде зна́ком“.

11 І вони обидва показалися филистимській сторо́жі. І сказали филисти́мляни: „Ось виходять із щі́лин євреї, що поховалися там“.

12 І люди зало́ги відповіли́ Йоната́нові та його зброєноші та й сказали: „Підіймися до нас, — і ми вам щось скажемо!“ І сказав Йонатан зброєноші своєму: „Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!“

13 І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєно́ша. І падали филисти́мляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.

14 І була́ перша пора́зка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.

15 І стався споло́х у табо́рі, на полі, та в усьому народі. Зало́га та нищи́телі — затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий споло́х!

16 І побачили Саулові вартівники́ в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось на́товп розпливається, і біжить сюди та туди.

17 І сказав Саул до народу, що був з ним: „Перегляньте й побачте, хто́ пішов від нас?“ І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.

18 І сказав Саул до Ахійї: „Принеси Божого ковчега!“ Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.

19 І сталося, коли Саул говорив до священика, то замі́шання в филистимському табо́рі все більшало та ши́рилось. І сказав Саул до священика: „Спини свою руку!“

20 І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бо́ю, — аж ось меч кожного на його ближнього, замі́шання дуже велике!

21 А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприхо́дили з ними з табо́ром, — і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йоната́ном.

22 А всі ізра́їльтяни, що ховалися в Єфремових гора́х, почули, що филисти́мляни втікають, і погналися за ними й вони до бо́ю.

23 І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.

24 Та ізра́їльтянин був пригно́блений того дня. А Саул наклав клятву на наро́д, говорячи: „Прокля́тий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщу́ся на своїх ворогах.“ І ввесь той народ не їв хліба

25 І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на га́лявині.

26 І ввійшов народ до то́го лісу, аж ось струмо́к меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся прися́ги.

27 А Йоната́н не чув, коли батько його заприсягну́в був наро́д. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільни́к меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'ясни́лися очі йому!

28 А на це один із народу промовив і сказав: „Заприсягаючи, заприсяг твій батько наро́д, говорячи: Прокля́тий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ“.

29 І сказав Йоната́н: „Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'ясни́лися очі мої, коли я скуштува́в трохи цього меду.

30 А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здо́бичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільши́лася б пора́зка филисти́млян?“

31 І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.

32 І кинувся народ на здо́бич, і позабирали худобу дрібну́ й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!

33 І розповіли́ Саулові, кажучи: „Ось народ грішить проти Господа, — їсть із кров'ю!“ А той відказав: „Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого ка́меня“.

34 І сказав Саул: „Розійді́ться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібно́ї худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите́ проти Господа, якщо́ не будете їсти з кров'ю. І поприво́див увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.

35 І збудував Саул же́ртівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.

36 І сказав Саул: „Зійді́мо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранко́вого світла, — і не полишімо між ними ніко́го“. А вони сказали: „Роби все, що добре в оча́х твоїх“. А священик сказав: „Приступі́мо тут до Бога!“

37 І запитався Саул Бога: „Чи зійти за филисти́млянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку?“ Та Він не відповів йому того дня.

38 І сказав Саул: „Зійдіться сюди всі видатні́ народу, і пізнайте та побачте, у чо́му стався той гріх сьогодні.

39 Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, — якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він!“ Та ніхто не відповів йому з усьо́го наро́ду.

40 І сказав він до всього Ізраїля: „Ви станете на один бік, а я та син мій Йоната́н на дру́гий бік“. І сказав той народ до Саула: „Зроби, що добре в оча́х твоїх!“

41 І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: „Дай же тумі́м!“ І був ви́явлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повихо́див оправданим.

42 І сказав Саул: „Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном“. І був ви́явлений Йоната́н.

43 І сказав Саул до Йонатана: „Розкажи мені, що́ ти зробив?“ І розповів йому Йонатан і сказав: „Я справді скуштува́в кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!“

44 І сказав Саул: „Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йоната́не!“

45 А народ сказав до Саула: „Чи помирати Йоната́нові, що зробив оце велике спасі́ння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, — не спаде́ волоси́на з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня!“ І визволив наро́д Йонатана, і він не помер.

46 І відійшов Саул від филисти́млян, а филисти́мляни пішли на своє місце.

47 І здобув Саул царюва́ння над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма́ своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він оберта́вся, мав у́спіх.

48 І склав він військо, та й побив Амали́ка, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.

49 І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я́ двох дочо́к його: ім'я́ ста́ршій Мера́в, а ім'я молодшій Мелхо́ла.

50 А ім'я́ Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахіма́аца. А ім'я́ провідника́ його ві́йська: Авне́р, син Нера, Саулового дя́дька.

51 А Кіш — батько Саулів, а Нер — батько Авнера, син Авіїлів.

52 І була сильна війна на филисти́млян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до се́бе.

1-я книга Царств

Глава 14

1 В один день3117 сказал559 Ионафан,3129 сын1121 Саулов,7586 слуге5288 оруженосцу53753627 своему: ступай,3212 перейдем5674 к отряду4673 Филистимскому,6430 что на той1975 стороне.5676 А отцу1 своему не сказал5046 об этом.

2 Саул7586 же находился3427 в окраине7097 Гивы,1390 под гранатовым7416 деревом,7416 что в Мигроне.4051 С ним было около шестисот83373967 человек376 народа5971

3 и Ахия,281 сын1121 Ахитува,285 брата251 Иохаведа,350 сына1121 Финееса,6372 сына1121 Илия,5941 священник3548 Господа3068 в Силоме,7887 носивший5375 ефод.646 Народ5971 же не знал,3045 что Ионафан3129 пошел.1980

4 Между переходами,4569 по которым Ионафан3129 искал1245 пробраться5674 к отряду4673 Филистимскому,6430 была острая8127 скала5553 с одной стороны5676 и острая8127 скала5553 с другой:5676 имя8034 одной259 Боцец,949 а имя8034 другой259 Сене;5573

5 одна259 скала8127 выдавалась4690 с севера6828 к4136 Михмасу,4363 другая259 с юга5045 к4136 Гиве.1387

6 И сказал559 Ионафан3083 слуге5288 оруженосцу53753627 своему: ступай,3212 перейдем5674 к отряду4673 этих необрезанных;6189 может быть, Господь3068 поможет6213 нам, ибо для Господа3068 нетрудно4622 спасти3467 чрез многих,7227 или немногих.4592

7 И отвечал559 оруженосец:53753627 делай6213 все, что на сердце3824 у тебя; иди,5186 вот я с тобою, куда тебе угодно.3824

8 И сказал559 Ионафан:3083 вот, мы перейдем5674 к этим людям582 и станем1540 на1540 виду1540 у них;

9 если они так скажут559 нам: «остановитесь,1826 пока мы подойдем5060 к вам», то мы остановимся5975 на своих местах и не взойдем5927 к ним;

10 а если так скажут:559 «поднимитесь5927 к нам», то мы взойдем,5927 ибо Господь3068 предал5414 их в руки3027 наши; и это будет знаком226 для нас.

11 Когда оба8147 они стали1540 на1540 виду1540 у отряда4673 Филистимского,6430 то Филистимляне6430 сказали:559 вот, Евреи5680 выходят3318 из ущелий,2356 в которых попрятались2244 они.

12 И закричали6030 люди,582 составлявшие отряд,4675 к Ионафану3129 и оруженосцу53753627 его, говоря:559 взойдите5927 к нам, и мы вам скажем3045 нечто.1697 Тогда Ионафан3129 сказал559 оруженосцу53753627 своему: следуй5927 за310 мною, ибо Господь3068 предал5414 их в руки3027 Израиля.3478

13 И начал5927 всходить5927 Ионафан,3129 цепляясь руками3027 и ногами,7272 и оруженосец53753627 его за310 ним. И падали5307 Филистимляне пред3942 Ионафаном,3129 а оруженосец53753627 добивал4191 их за310 ним.

14 И пало от этого первого7223 поражения,4347 нанесенного5221 Ионафаном3129 и оруженосцем53753627 его, около двадцати6242 человек,376 на половине2677 поля,46187704 обрабатываемого парою6776 волов в день.

15 И произошел ужас2731 в стане4264 на поле7704 и во всем народе;5971 передовые отряды4673 и опустошавшие7843 землю пришли2729 в2729 трепет;2729 дрогнула7264 вся земля,776 и был ужас2731 великий от Господа.430

16 И увидели7200 стражи6822 Саула7586 в Гиве1390 Вениаминовой,1144 что толпа1995 рассеивается4127 и бежит3212 туда1986 и1986 сюда.1986

17 И сказал559 Саул7586 к народу,5971 бывшему с ним; пересмотрите6485 и узнайте,7200 кто из наших вышел.1980 И пересмотрели,6485 и вот нет Ионафана3129 и оруженосца53753627 его.

18 И сказал559 Саул7586 Ахии:281 «принеси5066 кивот727 Божий»,430 ибо кивот727 Божий430 в то время3117 был с сынами1121 Израильскими.3478

19 Саул7586 еще говорил1696 к священнику,3548 как смятение1995 в стане4264 Филистимском6430 более3212 и3212 более3212 распространялось1980 и увеличивалось.7227 Тогда сказал559 Саул7586 священнику:3548 сложи622 руки3027 твои.

20 И воскликнул Саул7586 и весь народ,5971 бывший2199 с ним, и пришли935 к месту сражения,4421 и вот, там меч2719 каждого376 обращен был против ближнего7453 своего; смятение4103 было очень3966 великое.1419

21 Тогда и Евреи,5680 которые вчера865 и третьего8032 дня8032 были у Филистимлян6430 и которые повсюду5439 ходили5927 с ними в стане,4264 пристали к Израильтянам,3478 находившимся с Саулом7586 и Ионафаном;3129

22 и все Израильтяне,3763478 скрывавшиеся2244 в горе2022 Ефремовой,669 услышав,8085 что Филистимляне6430 побежали,5127 также пристали1692 к310 своим в сражении.4421

23 И спас3467 Господь3068 в тот день3117 Израиля;3478 битва4421 же простерлась5674 даже до Беф-Авена.1007

24 Люди376 Израильские3478 были5065 истомлены5065 в тот день;3117 а Саул7586 заклял422 народ,5971 сказав:559 проклят,779 кто376 вкусит398 хлеба3899 до вечера,6153 доколе я не отомщу5358 врагам341 моим. И никто из народа5971 не вкусил2938 пищи.3899

25 И пошел935 весь народ776 в лес,3293 и был там на59216440 поляне7704 мед.1706

26 И вошел935 народ5971 в лес,3293 говоря: вот, течет1982 мед.1706 Но никто не протянул5381 руки3027 своей ко рту6310 своему, ибо народ5971 боялся3372 заклятия.7621

27 Ионафан3129 же не слышал,8085 когда отец1 его заклинал7650 народ,5971 и, протянув7971 конец7097 палки,4294 которая была в3027 руке его, обмокнул2881 ее в сот3295 медовый1706 и обратил7725 рукою3027 к устам6310 своим, и просветлели215 глаза5869 его.

28 И сказал6030 ему один376 из народа,5971 говоря:559 отец1 твой заклял7650 народ,5971 сказав:559 «проклят,779 кто376 сегодня3117 вкусит398 пищи»;3899 от этого народ5971 истомился.5774

29 И сказал559 Ионафан:3129 смутил5916 отец1 мой землю;776 смотрите,7200 у меня просветлели215 глаза,5869 когда я вкусил2938 немного4592 этого меду;1706

30 если3863 бы637 поел398 сегодня3117 народ5971 из добычи,7998 какую нашел4672 у врагов341 своих, то не большее7235 ли было7235 бы поражение4347 Филистимлян?6430

31 И поражали5221 Филистимлян6430 в тот день3117 от Михмаса4363 до Аиалона,357 и народ5971 очень3966 истомился.5774

32 И кинулся58606213 народ5971 на7998 добычу,3947 и брали3947 овец,6629 волов1241 и телят,1121 и заколали7819 на земле,776 и ел398 народ5971 с кровью.1818

33 И возвестили5046 Саулу,7586 говоря:559 вот, народ5971 грешит2398 пред Господом,3068 ест398 с кровью.1818 И сказал559 Саул: вы согрешили;898 привалите1556 ко мне теперь большой1419 камень.68

34 Потом сказал559 Саул:7586 пройдите6327 между народом5971 и скажите559 ему: пусть каждый376 приводит5066 ко мне своего вола7794 и каждый376 свою овцу,7716 и заколайте7819 здесь и ешьте,398 и не грешите2398 пред Господом,3068 не ешьте398 с кровью.1818 И приводили5066 все из народа,5971 каждый376 своею рукою,3027 вола7794 своего ночью,3915 и заколали7819 там.

35 И устроил1129 Саул7586 жертвенник4196 Господу:3068 то был2490 первый2490 жертвенник,4196 поставленный1129 им Господу.3068

36 И сказал559 Саул:7586 пойдем3381 в погоню за310 Филистимлянами6430 ночью3915 и оберем962 их до рассвета1242216 и не оставим7604 у них ни одного человека.376 И сказали:559 делай6213 все, что хорошо2896 в глазах5869 твоих. Священник3548 же сказал:559 приступим7126 здесь1988 к Богу.430

37 И вопросил7592 Саул7586 Бога:430 идти3381 ли мне в погоню за310 Филистимлянами?6430 предашь5414 ли их в руки3027 Израиля?3478 Но Он не отвечал6030 ему в тот день.3117

38 Тогда сказал559 Саул:7586 пусть подойдут5066 сюда1988 все начальники6438 народа5971 и разведают3045 и узнают,7200 на ком4100 грех2403 ныне?

39 ибо, — жив2416 Господь,3068 спасший3467 Израиля,3478 — если окажется3426 и на Ионафане,3129 сыне1121 моем, то и он умрет4191 непременно.4191 Но никто не отвечал6030 ему из всего народа.5971

40 И сказал559 Саул всем Израильтянам:3478 станьте вы по одну259 сторону,5676 а я и сын1121 мой Ионафан3129 станем по другую259 сторону.5676 И отвечал559 народ5971 Саулу:7586 делай,6213 что хорошо2896 в глазах5869 твоих.

41 И сказал559 Саул:7586 Господи,3068 Боже430 Израилев!3478 дай3051 знамение.8549 И уличены3920 были3920 Ионафан3129 и Саул,7586 а народ5971 вышел3318 правым.

42 Тогда сказал559 Саул:7586 бросьте5307 жребий между мною и между Ионафаном,3129 сыном1121 моим. И пал3920 жребий3920 на Ионафана.3129

43 И сказал559 Саул7586 Ионафану:3129 расскажи5046 мне, что сделал6213 ты? И рассказал5046 ему Ионафан3129 и сказал:559 я отведал2938 концом7097 палки,4294 которая в руке3027 моей, немного4592 меду;1706 и вот,2009 я должен41913548 умереть.41913548

44 И сказал559 Саул:7586 пусть то и то сделает6213 мне Бог,430 и еще3254 больше3254 сделает;3254 ты, Ионафан,3129 должен4191 сегодня умереть!4191

45 Но народ5971 сказал559 Саулу:7586 Ионафану3129 ли умереть,4191 который доставил6213 столь великое1419 спасение3444 Израилю?3478 Да2486 не2486 будет2486 этого! Жив2416 Господь,3068 и волос8185 не упадет5307 с головы7218 его на землю,776 ибо с Богом430 он действовал6213 ныне.3117 И освободил6299 народ5971 Ионафана,3129 и не умер4191 он.

46 И возвратился5927 Саул7586 от преследования310 Филистимлян;6430 Филистимляне6430 же пошли1980 в свое место.4725

47 И утвердил3920 Саул7586 свое царствование4410 над Израилем,3478 и воевал3898 со всеми окрестными5439 врагами341 своими, с Моавом4124 и с Аммонитянами,11215983 и с Едомом123 и с царями4428 Совы6678 и с Филистимлянами,6430 и везде, против кого ни обращался,6437 имел7561 успех.7561

48 И устроил6213 войско,2428 и поразил5221 Амалика,6002 и освободил5337 Израиля3478 от руки3027 грабителей8154 его.

49 Сыновья1121 у Саула7586 были: Ионафан,3129 Иессуи3440 и Мелхисуа;4444 а имена8034 двух8147 дочерей1323 его: имя8034 старшей1067 — Мерова,4764 а имя8034 младшей6996 — Мелхола.4324

50 Имя8034 же жены802 Сауловой7586 — Ахиноамь,293 дочь1323 Ахимааца;290 а имя8034 начальника8269 войска6635 его — Авенир,74 сын1121 Нира,5369 дяди1730 Саулова.7586

51 Кис,7027 отец1 Саулов,7586 и Нир,5369 отец1 Авенира,74 были сыновьями1121 Авиила.22

52 И была упорная2389 война4421 против Филистимлян6430 во все время3117 Саулово.7586 И когда Саул7586 видел7200 какого-либо человека376 сильного1368 и воинственного,11212428 брал622 его к себе.

1-а Самуїлова

Розділ 14

1-я книга Царств

Глава 14

1 Одно́го дня сказав Йоната́н, син Саулів, до слуги, свого зброєно́ші: „Ходім, і перейдімо до филистимської зало́ги, що з того бо́ку“. А батькові своєму він цього не розповів.

1 В один день3117 сказал559 Ионафан,3129 сын1121 Саулов,7586 слуге5288 оруженосцу53753627 своему: ступай,3212 перейдем5674 к отряду4673 Филистимскому,6430 что на той1975 стороне.5676 А отцу1 своему не сказал5046 об этом.

2 А Саул сидів на кінці згір'я під грана́товим де́ревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.

2 Саул7586 же находился3427 в окраине7097 Гивы,1390 под гранатовым7416 деревом,7416 что в Мигроне.4051 С ним было около шестисот83373967 человек376 народа5971

3 А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілі́я, священика в Шіло́, носив ефо́да. А народ не знав, що пішов Йоната́н.

3 и Ахия,281 сын1121 Ахитува,285 брата251 Иохаведа,350 сына1121 Финееса,6372 сына1121 Илия,5941 священник3548 Господа3068 в Силоме,7887 носивший5375 ефод.646 Народ5971 же не знал,3045 что Ионафан3129 пошел.1980

4 А між тими переходами, що Йоната́н хотів перейти до филистимської залоги, була зубча́ста скеля з цього боку перехо́ду й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я́ одній Боцец, а ім'я другій Сенне.

4 Между переходами,4569 по которым Ионафан3129 искал1245 пробраться5674 к отряду4673 Филистимскому,6430 была острая8127 скала5553 с одной стороны5676 и острая8127 скала5553 с другой:5676 имя8034 одной259 Боцец,949 а имя8034 другой259 Сене;5573

5 Один зуб — скеля — стовп із пі́вночі, навпроти Міхмашу, а один із пі́вдня, навпроти Ґеви.

5 одна259 скала8127 выдавалась4690 с севера6828 к4136 Михмасу,4363 другая259 с юга5045 к4136 Гиве.1387

6 І сказав Йонатан до слуги, свого зброєно́ші: „Ходім, і перейді́мо до сторо́жі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, — бо Господе́ві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох“.

6 И сказал559 Ионафан3083 слуге5288 оруженосцу53753627 своему: ступай,3212 перейдем5674 к отряду4673 этих необрезанных;6189 может быть, Господь3068 поможет6213 нам, ибо для Господа3068 нетрудно4622 спасти3467 чрез многих,7227 или немногих.4592

7 І сказав йому його зброєно́ша: „Роби все, що на серці твоїм! Звертай собі, — ось я з тобою, куди хоче серце твоє“.

7 И отвечал559 оруженосец:53753627 делай6213 все, что на сердце3824 у тебя; иди,5186 вот я с тобою, куда тебе угодно.3824

8 І сказав Йонатан: „Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.

8 И сказал559 Ионафан:3083 вот, мы перейдем5674 к этим людям582 и станем1540 на1540 виду1540 у них;

9 Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми при́йдемо до вас, — то ми станемо на своєму місці, і не піді́ймемося до них.

9 если они так скажут559 нам: «остановитесь,1826 пока мы подойдем5060 к вам», то мы остановимся5975 на своих местах и не взойдем5927 к ним;

10 А якщо вони скажуть так: Підіймі́ться до нас, — то піді́ймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде зна́ком“.

10 а если так скажут:559 «поднимитесь5927 к нам», то мы взойдем,5927 ибо Господь3068 предал5414 их в руки3027 наши; и это будет знаком226 для нас.

11 І вони обидва показалися филистимській сторо́жі. І сказали филисти́мляни: „Ось виходять із щі́лин євреї, що поховалися там“.

11 Когда оба8147 они стали1540 на1540 виду1540 у отряда4673 Филистимского,6430 то Филистимляне6430 сказали:559 вот, Евреи5680 выходят3318 из ущелий,2356 в которых попрятались2244 они.

12 І люди зало́ги відповіли́ Йоната́нові та його зброєноші та й сказали: „Підіймися до нас, — і ми вам щось скажемо!“ І сказав Йонатан зброєноші своєму: „Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!“

12 И закричали6030 люди,582 составлявшие отряд,4675 к Ионафану3129 и оруженосцу53753627 его, говоря:559 взойдите5927 к нам, и мы вам скажем3045 нечто.1697 Тогда Ионафан3129 сказал559 оруженосцу53753627 своему: следуй5927 за310 мною, ибо Господь3068 предал5414 их в руки3027 Израиля.3478

13 І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєно́ша. І падали филисти́мляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.

13 И начал5927 всходить5927 Ионафан,3129 цепляясь руками3027 и ногами,7272 и оруженосец53753627 его за310 ним. И падали5307 Филистимляне пред3942 Ионафаном,3129 а оруженосец53753627 добивал4191 их за310 ним.

14 І була́ перша пора́зка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.

14 И пало от этого первого7223 поражения,4347 нанесенного5221 Ионафаном3129 и оруженосцем53753627 его, около двадцати6242 человек,376 на половине2677 поля,46187704 обрабатываемого парою6776 волов в день.

15 І стався споло́х у табо́рі, на полі, та в усьому народі. Зало́га та нищи́телі — затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий споло́х!

15 И произошел ужас2731 в стане4264 на поле7704 и во всем народе;5971 передовые отряды4673 и опустошавшие7843 землю пришли2729 в2729 трепет;2729 дрогнула7264 вся земля,776 и был ужас2731 великий от Господа.430

16 І побачили Саулові вартівники́ в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось на́товп розпливається, і біжить сюди та туди.

16 И увидели7200 стражи6822 Саула7586 в Гиве1390 Вениаминовой,1144 что толпа1995 рассеивается4127 и бежит3212 туда1986 и1986 сюда.1986

17 І сказав Саул до народу, що був з ним: „Перегляньте й побачте, хто́ пішов від нас?“ І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.

17 И сказал559 Саул7586 к народу,5971 бывшему с ним; пересмотрите6485 и узнайте,7200 кто из наших вышел.1980 И пересмотрели,6485 и вот нет Ионафана3129 и оруженосца53753627 его.

18 І сказав Саул до Ахійї: „Принеси Божого ковчега!“ Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.

18 И сказал559 Саул7586 Ахии:281 «принеси5066 кивот727 Божий»,430 ибо кивот727 Божий430 в то время3117 был с сынами1121 Израильскими.3478

19 І сталося, коли Саул говорив до священика, то замі́шання в филистимському табо́рі все більшало та ши́рилось. І сказав Саул до священика: „Спини свою руку!“

19 Саул7586 еще говорил1696 к священнику,3548 как смятение1995 в стане4264 Филистимском6430 более3212 и3212 более3212 распространялось1980 и увеличивалось.7227 Тогда сказал559 Саул7586 священнику:3548 сложи622 руки3027 твои.

20 І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бо́ю, — аж ось меч кожного на його ближнього, замі́шання дуже велике!

20 И воскликнул Саул7586 и весь народ,5971 бывший2199 с ним, и пришли935 к месту сражения,4421 и вот, там меч2719 каждого376 обращен был против ближнего7453 своего; смятение4103 было очень3966 великое.1419

21 А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприхо́дили з ними з табо́ром, — і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йоната́ном.

21 Тогда и Евреи,5680 которые вчера865 и третьего8032 дня8032 были у Филистимлян6430 и которые повсюду5439 ходили5927 с ними в стане,4264 пристали к Израильтянам,3478 находившимся с Саулом7586 и Ионафаном;3129

22 А всі ізра́їльтяни, що ховалися в Єфремових гора́х, почули, що филисти́мляни втікають, і погналися за ними й вони до бо́ю.

22 и все Израильтяне,3763478 скрывавшиеся2244 в горе2022 Ефремовой,669 услышав,8085 что Филистимляне6430 побежали,5127 также пристали1692 к310 своим в сражении.4421

23 І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.

23 И спас3467 Господь3068 в тот день3117 Израиля;3478 битва4421 же простерлась5674 даже до Беф-Авена.1007

24 Та ізра́їльтянин був пригно́блений того дня. А Саул наклав клятву на наро́д, говорячи: „Прокля́тий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщу́ся на своїх ворогах.“ І ввесь той народ не їв хліба

24 Люди376 Израильские3478 были5065 истомлены5065 в тот день;3117 а Саул7586 заклял422 народ,5971 сказав:559 проклят,779 кто376 вкусит398 хлеба3899 до вечера,6153 доколе я не отомщу5358 врагам341 моим. И никто из народа5971 не вкусил2938 пищи.3899

25 І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на га́лявині.

25 И пошел935 весь народ776 в лес,3293 и был там на59216440 поляне7704 мед.1706

26 І ввійшов народ до то́го лісу, аж ось струмо́к меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся прися́ги.

26 И вошел935 народ5971 в лес,3293 говоря: вот, течет1982 мед.1706 Но никто не протянул5381 руки3027 своей ко рту6310 своему, ибо народ5971 боялся3372 заклятия.7621

27 А Йоната́н не чув, коли батько його заприсягну́в був наро́д. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільни́к меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'ясни́лися очі йому!

27 Ионафан3129 же не слышал,8085 когда отец1 его заклинал7650 народ,5971 и, протянув7971 конец7097 палки,4294 которая была в3027 руке его, обмокнул2881 ее в сот3295 медовый1706 и обратил7725 рукою3027 к устам6310 своим, и просветлели215 глаза5869 его.

28 А на це один із народу промовив і сказав: „Заприсягаючи, заприсяг твій батько наро́д, говорячи: Прокля́тий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ“.

28 И сказал6030 ему один376 из народа,5971 говоря:559 отец1 твой заклял7650 народ,5971 сказав:559 «проклят,779 кто376 сегодня3117 вкусит398 пищи»;3899 от этого народ5971 истомился.5774

29 І сказав Йоната́н: „Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'ясни́лися очі мої, коли я скуштува́в трохи цього меду.

29 И сказал559 Ионафан:3129 смутил5916 отец1 мой землю;776 смотрите,7200 у меня просветлели215 глаза,5869 когда я вкусил2938 немного4592 этого меду;1706

30 А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здо́бичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільши́лася б пора́зка филисти́млян?“

30 если3863 бы637 поел398 сегодня3117 народ5971 из добычи,7998 какую нашел4672 у врагов341 своих, то не большее7235 ли было7235 бы поражение4347 Филистимлян?6430

31 І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.

31 И поражали5221 Филистимлян6430 в тот день3117 от Михмаса4363 до Аиалона,357 и народ5971 очень3966 истомился.5774

32 І кинувся народ на здо́бич, і позабирали худобу дрібну́ й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!

32 И кинулся58606213 народ5971 на7998 добычу,3947 и брали3947 овец,6629 волов1241 и телят,1121 и заколали7819 на земле,776 и ел398 народ5971 с кровью.1818

33 І розповіли́ Саулові, кажучи: „Ось народ грішить проти Господа, — їсть із кров'ю!“ А той відказав: „Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого ка́меня“.

33 И возвестили5046 Саулу,7586 говоря:559 вот, народ5971 грешит2398 пред Господом,3068 ест398 с кровью.1818 И сказал559 Саул: вы согрешили;898 привалите1556 ко мне теперь большой1419 камень.68

34 І сказав Саул: „Розійді́ться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібно́ї худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите́ проти Господа, якщо́ не будете їсти з кров'ю. І поприво́див увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.

34 Потом сказал559 Саул:7586 пройдите6327 между народом5971 и скажите559 ему: пусть каждый376 приводит5066 ко мне своего вола7794 и каждый376 свою овцу,7716 и заколайте7819 здесь и ешьте,398 и не грешите2398 пред Господом,3068 не ешьте398 с кровью.1818 И приводили5066 все из народа,5971 каждый376 своею рукою,3027 вола7794 своего ночью,3915 и заколали7819 там.

35 І збудував Саул же́ртівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.

35 И устроил1129 Саул7586 жертвенник4196 Господу:3068 то был2490 первый2490 жертвенник,4196 поставленный1129 им Господу.3068

36 І сказав Саул: „Зійді́мо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранко́вого світла, — і не полишімо між ними ніко́го“. А вони сказали: „Роби все, що добре в оча́х твоїх“. А священик сказав: „Приступі́мо тут до Бога!“

36 И сказал559 Саул:7586 пойдем3381 в погоню за310 Филистимлянами6430 ночью3915 и оберем962 их до рассвета1242216 и не оставим7604 у них ни одного человека.376 И сказали:559 делай6213 все, что хорошо2896 в глазах5869 твоих. Священник3548 же сказал:559 приступим7126 здесь1988 к Богу.430

37 І запитався Саул Бога: „Чи зійти за филисти́млянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку?“ Та Він не відповів йому того дня.

37 И вопросил7592 Саул7586 Бога:430 идти3381 ли мне в погоню за310 Филистимлянами?6430 предашь5414 ли их в руки3027 Израиля?3478 Но Он не отвечал6030 ему в тот день.3117

38 І сказав Саул: „Зійдіться сюди всі видатні́ народу, і пізнайте та побачте, у чо́му стався той гріх сьогодні.

38 Тогда сказал559 Саул:7586 пусть подойдут5066 сюда1988 все начальники6438 народа5971 и разведают3045 и узнают,7200 на ком4100 грех2403 ныне?

39 Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, — якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він!“ Та ніхто не відповів йому з усьо́го наро́ду.

39 ибо, — жив2416 Господь,3068 спасший3467 Израиля,3478 — если окажется3426 и на Ионафане,3129 сыне1121 моем, то и он умрет4191 непременно.4191 Но никто не отвечал6030 ему из всего народа.5971

40 І сказав він до всього Ізраїля: „Ви станете на один бік, а я та син мій Йоната́н на дру́гий бік“. І сказав той народ до Саула: „Зроби, що добре в оча́х твоїх!“

40 И сказал559 Саул всем Израильтянам:3478 станьте вы по одну259 сторону,5676 а я и сын1121 мой Ионафан3129 станем по другую259 сторону.5676 И отвечал559 народ5971 Саулу:7586 делай,6213 что хорошо2896 в глазах5869 твоих.

41 І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: „Дай же тумі́м!“ І був ви́явлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повихо́див оправданим.

41 И сказал559 Саул:7586 Господи,3068 Боже430 Израилев!3478 дай3051 знамение.8549 И уличены3920 были3920 Ионафан3129 и Саул,7586 а народ5971 вышел3318 правым.

42 І сказав Саул: „Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном“. І був ви́явлений Йоната́н.

42 Тогда сказал559 Саул:7586 бросьте5307 жребий между мною и между Ионафаном,3129 сыном1121 моим. И пал3920 жребий3920 на Ионафана.3129

43 І сказав Саул до Йонатана: „Розкажи мені, що́ ти зробив?“ І розповів йому Йонатан і сказав: „Я справді скуштува́в кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!“

43 И сказал559 Саул7586 Ионафану:3129 расскажи5046 мне, что сделал6213 ты? И рассказал5046 ему Ионафан3129 и сказал:559 я отведал2938 концом7097 палки,4294 которая в руке3027 моей, немного4592 меду;1706 и вот,2009 я должен41913548 умереть.41913548

44 І сказав Саул: „Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йоната́не!“

44 И сказал559 Саул:7586 пусть то и то сделает6213 мне Бог,430 и еще3254 больше3254 сделает;3254 ты, Ионафан,3129 должен4191 сегодня умереть!4191

45 А народ сказав до Саула: „Чи помирати Йоната́нові, що зробив оце велике спасі́ння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, — не спаде́ волоси́на з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня!“ І визволив наро́д Йонатана, і він не помер.

45 Но народ5971 сказал559 Саулу:7586 Ионафану3129 ли умереть,4191 который доставил6213 столь великое1419 спасение3444 Израилю?3478 Да2486 не2486 будет2486 этого! Жив2416 Господь,3068 и волос8185 не упадет5307 с головы7218 его на землю,776 ибо с Богом430 он действовал6213 ныне.3117 И освободил6299 народ5971 Ионафана,3129 и не умер4191 он.

46 І відійшов Саул від филисти́млян, а филисти́мляни пішли на своє місце.

46 И возвратился5927 Саул7586 от преследования310 Филистимлян;6430 Филистимляне6430 же пошли1980 в свое место.4725

47 І здобув Саул царюва́ння над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма́ своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він оберта́вся, мав у́спіх.

47 И утвердил3920 Саул7586 свое царствование4410 над Израилем,3478 и воевал3898 со всеми окрестными5439 врагами341 своими, с Моавом4124 и с Аммонитянами,11215983 и с Едомом123 и с царями4428 Совы6678 и с Филистимлянами,6430 и везде, против кого ни обращался,6437 имел7561 успех.7561

48 І склав він військо, та й побив Амали́ка, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.

48 И устроил6213 войско,2428 и поразил5221 Амалика,6002 и освободил5337 Израиля3478 от руки3027 грабителей8154 его.

49 І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я́ двох дочо́к його: ім'я́ ста́ршій Мера́в, а ім'я молодшій Мелхо́ла.

49 Сыновья1121 у Саула7586 были: Ионафан,3129 Иессуи3440 и Мелхисуа;4444 а имена8034 двух8147 дочерей1323 его: имя8034 старшей1067 — Мерова,4764 а имя8034 младшей6996 — Мелхола.4324

50 А ім'я́ Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахіма́аца. А ім'я́ провідника́ його ві́йська: Авне́р, син Нера, Саулового дя́дька.

50 Имя8034 же жены802 Сауловой7586 — Ахиноамь,293 дочь1323 Ахимааца;290 а имя8034 начальника8269 войска6635 его — Авенир,74 сын1121 Нира,5369 дяди1730 Саулова.7586

51 А Кіш — батько Саулів, а Нер — батько Авнера, син Авіїлів.

51 Кис,7027 отец1 Саулов,7586 и Нир,5369 отец1 Авенира,74 были сыновьями1121 Авиила.22

52 І була сильна війна на филисти́млян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до се́бе.

52 И была упорная2389 война4421 против Филистимлян6430 во все время3117 Саулово.7586 И когда Саул7586 видел7200 какого-либо человека376 сильного1368 и воинственного,11212428 брал622 его к себе.

1.0x